Григорій Євменович  Степаненко. Гордість і легенда села.  У нього очі небесної блакиті. А погляд випромінює добро, світло і мудрість. Ту одвічну мудрість, яку взяв від діда-прадіда, здобув у роки воєнного лихоліття, в роки вічної праці.

Григорій Євменович пройшов війну з першого до останнього дня. Зв’язківець – мужній і хоробрий. Не раз під час ворожих бомбардувань засипало землею. Та вибирався, бо мав виконати надзавдання: забезпечити зв’язок навіть ціною власного життя. Береже  свої бойові нагороди . Їх багато. Та особливо гордиться орденом Слави. Його отримав за оборону Криму.

Пам’ятає війну. Та пам’ять в душі вже навічно.

Григорій Євменович і нині в строю. Незважаючи на свій поважний вік, вправно водить авто. Сам до магазину їздить. Ще й дружині допомагає. На городі – ні травиночки бур’яну, – все чисто, кожна грудочка землі розпушена, огірочки і помідорчики рясніють рівними рядочками. І на подвір’ї – бездоганний лад. Буйно квітнуть троянди, півонії. Їх аромат так ніжно поєднується з пахощами м’яти і любистку.

 Цими днями до Григорія Євменовича завітав виконуючий обов’язки голови Дніпропетровської обласної  державної адміністрації Олег Кужман. Провідав.  Говорили про все щиро і відверто.

 « Головне,- синку, — повернути мир в Україну. І Україну зберегти, не дати її розтрощити. Треба жити і працювати та радіти кожному дню…», — сказав сивочолий ветеран.

«Такі люди – гордість нашої рідної Дніпропетровщини і приклад для молодого покоління», —  говорить Олег Кужман.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *